Автор: 
Усі сіли, хтось відкашлявся й почав: «Я ніколи не…». А далі виявилося, що ніхто не пам’ятає, як це рахувати.
Коротко: ведучий називає те, чого сам ніколи не робив. Усі, хто це робив, загинають палець або беруть собі бал. Бери фрази про дрібні дивацтва й пригоди, а гострі й особисті теми лиши на потім.
Ось п’ять фраз, з яких можна почати:
- «Я ніколи не засинав(ла) у кіно.»
- «Я ніколи не надсилав(ла) повідомлення не тому, кому хотів(ла).»
- «Я ніколи не їв(ла) морозиво взимку.»
- «Я ніколи не забував(ла) вимкнути мікрофон на відеодзвінку.»
- «Я ніколи не губив(ла) ключі, які тримав(ла) в руці.»
Усі питання тут - із Lolo Cards: 5200+ карток для розмов на iPhone.
Як грати в «Я ніколи не» без келихів?
Спершу домовтеся, як рахуватимете. Є два простих способи.
Пальці. Усі піднімають по десять пальців. Ведучий каже фразу, і кожен, у кого таке було, загинає один палець. Хто загнув усі десять, за бажанням розповідає свою найкращу історію, а потім розгинає пальці й грає далі. Хто лишився з найбільшою кількістю розігнутих пальців, той «найчистіший» гравець вечора. Титул, звісно, жартівливий.
Бали. Усі беруть аркуш або відкривають нотатки в телефоні. У кого таке було, той записує собі бал. Після десяти фраз рахуйте бали. Рекордсмен за бажанням розповідає історію, про яку іншим найбільше хочеться розпитати.
Гравці по черзі стають ведучими, тож кожен має нагоду вигадати фразу.
Є три правила, які варто сказати вголос до старту:
- Фраза - про себе, не про когось із присутніх.
- Не хочеш відповідати - мовчки пропускаєш, пояснювати нічого не треба.
- Історію розповідає лише той, хто хоче її розповісти.
Які фрази брати для веселої гри?
Вдала фраза ділить компанію приблизно навпіл. Якщо «було» скаже тільки одна людина, розмова може перетворитися на допит. Якщо скажуть усі, приводів розпитувати може бути менше.
Шукай фрази на такі теми:
- їжа й кухня: дивні поєднання, пригорілі вечері;
- дорога: поїзди, маршрутки, спізнення, загублені квитки;
- школа й університет: списування, забуті домашні завдання;
- телефон і інтернет: повідомлення не тому, забуті паролі, відеодзвінки з вимкненою камерою;
- кумедні ляпи: відповісти «і тобі того ж» касиру, який побажав гарного дня.
Коли хтось загнув палець, дай йому час розповісти історію, якщо є бажання. Якщо історії не з’являються, підкинь одне з таких питань:
- Що найдивніше ти їв(ла) на спір?
- Яку пісню тобі соромно знати напам’ять?
- Що в дитинстві здавалося тобі крутим, а зараз соромно згадати?
- Що ти колись клявся(лася) ніколи не робити, а тепер робиш?
Ці питання з добірки питань для друзів. Там їх більше.
Складати фрази можна й наперед. Виділи п’ять хвилин перед приходом гостей: пригадай свій тиждень, згадай три кумедні ситуації й перетвори їх на «я ніколи не». За фразами з власних історій уже є що розповісти. А в дорозі, коли їдете вчотирьох, можна грати без паперу: загинати пальці на коліні й вигадувати фрази на ходу протягом п’яти хвилин.
Як нікого не загнати в кут?
У цієї гри є слабке місце: вона легко скочується до того, що людину змушують зізнаватися. Тому ведучий стежить, щоб ніхто не порушував домовлених меж.
Краще не брати фраз про колишніх, гроші, зовнішність і вагу, здоров’я, сім’ю та будь-що про стосунки. Якщо фраза зачепила когось із компанії, не питай «а чому ти не загнув?». Просто скажи «наступна» й іди далі.
Ще одна порада для ведучого: починай із себе. Скажи щось про себе, з чого тобі теж смішно. Така перша історія може допомогти іншим не вдавати ідеальних.
Дещо про очікувану ніяковість є в дослідженні науковців із Північно-Західного університету, Техаського університету в Остіні й Чиказького університету. Вони провели дванадцять експериментів, у яких брали участь понад 1800 людей, переважно незнайомців. Учасники розмовляли на легкі або глибші теми. Обидва типи розмов виявилися менш ніяковими й давали більше відчуття близькості, ніж люди очікували. Найбільший розрив між очікуваннями й досвідом був у глибших розмовах. Учасники також недооцінювали інтерес співрозмовників до особистого. Ці експерименти не перевіряли гру в компанії друзів і не дають підстав тягнути компанію в тяжкі теми. Дай охочим розповісти історії, лишаючи кожному право промовчати.
Що робити, коли фрази закінчилися?
Пальці загнуті, смішні історії розказані, а вечір іще не скінчився. Перейдіть від «я ніколи не» до питань. Їх зручно ставити по колу: кожен читає одне й за бажанням відповідає першим.
- Який найдивніший сон тобі снився?
- Куди ти вперше поїхав(ла) без батьків?
- Який у тебе є талант чи захоплення, про яке майже ніхто не знає?
- Що ти зробив(ла) на людях такого, що й досі соромно згадувати?
- Назавжди без піци чи назавжди без бургерів - що обираєш?
- Якби ти був(ла) кухонним приладом, то яким?
На гру з фразами можна виділити хвилин двадцять, а потім змінити формат, поки ніхто не втомився. Якщо хочеш, запиши найкращі фрази вечора, і наступного разу вони будуть готові. У наступній грі теж залиште кожному право розповідати лише стільки, скільки хочеться.
